мінерали що належать до класу галоїдів.флюорит.магнетит.халькопірит.

До типу галоїдів належить близько 100 мінералів і він поділяється на клас фторидів і клас хлоридів. 1 Клас фторидів: флюорит. 2 Клас хлоридів: галіт, сильвін, карналіт. 6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів. До даного типу належать солі органічних кислот, бітуми і смоли. Вони дуже поширені в природі, але мають складну хімічну природу і тому вивчені поки що недостатньо. Вказаний тип поділяється на клас твердих вуглеводнів і клас ліптобіолітів. Наприклад, мінерал гетит перетворюються на мінерали гематит або магнетит; в глинистих сланцях утворюються такі мінерали, як дистен, андалузит, силіманіт; вуглисті сланці переходять в графітові сланці; та ін.

Халькопирит (медный колчедан) – СuFeS2. Разновидности. Талнахит – кубическая модификация. Твердость 5,5 — 6. Хрупок. Диагностические признаки. Отличается от похожих минералов: ильменита, магнетита, гетита вишнёво-красной чертой. Происхождение. Образуется гематит в самых различных генетических типах.

До них належать мінерали осадового і метаморфічного походження. Інтерференція світла – просторовий перерозподіл енергії світлового випромінювання внаслідок накладання двох чи декількох світлових хвиль. Класи мінералів (за Даном) – основою такої класифікації є хімічний склад мінералів і вони поділяються на 6 класів: 1 клас – самородні елементи (алмаз, сірка, золото, срібло, мідь, платина). 2 клас – сульфіди (галеніт, сфалерит, кіновар, пірит, халькопірит). Сульфіди – сірчисті сполуки металів (пірит, халькопірит, галеніт, сфалерит, кіновар), їх походження переважно гідротермальне, може бути магматичним та екзогенним. Мають металевий блиск, часто незначну твердість, велику щільність, непрозорі, електропровідні.

Кристалохімічна класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних кристалохімічних ознак. В основу класифікації покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють за такою схемою.

Найсучаснішою є класифікація мінералів, що базується на розподілі їх на класи на основі кристалохімічних ознак. Вона побудована на врахуванні. Клас сульфiдiв v Пірит, халькопірит, галеніт, кiновар, сфалерит, марказит, молібденіт. До цього класу вiдносяться понад 200 мiнералiв, але за масою вони складають не бiльше 0,15% вiд маси земної кори. Великi родовища розробляються в Житомирськiй областi. Клас галоїдів v галiт, флюорит, сильвін, карналіт Галогеніди (галоїди, галіди) – сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів . Клас оксидів і гідроксидів v халцедон, лiмонiт, магнетит, куприт, опал До цього класу належать мiнерали, котрi є сполуками рiзних елементiв з киснем або гiдроксильною групою.

Клас самородні мінерали. Мінералів, що належать до класу самородних налічується близько 50. Вони являють собою окремі хімічні елементи: сірка, графіт, алмаз, золото, срібло, платина. Рідко трапляються в природі, є метали, рідко неметали, тобто вони не є породоутворюючими мінералами. Більшість галоїдів мають невелику твердість, малу густину, скляний блиск. У будові земної кори вони відіграють істотну роль. Галіт (кам’яна сіль), сильвін, флюорит (плавиковий шпат). Клас оксиди та гідрооксиди. До цього класу належать майже 200 мінералів. Вони становлять 17% маси земної кори. Оксиди - це сполуки елементів з киснем.

Морфологія мінералів багато в чому визначається особливостями їх кристалічної структури. Так, мінерали стрічкової структури частіше зустрічаються у вигляді подовжених, а з шаруватою структурою – у вигляді індивідів сплощень. Габітус мінералів залежить від умов їх утворення. Так, кварц має ізометричну зовнішність; навпаки, кварц низькотемпературного генезису має подовжений (призматичний) габітус. Ще одним прикладом може бути мінерал: каситерит, коротко призматичний або дипірамідальний каситерит. Рис. 34. Кристали каситериту із гідротермальних родовищ.

Мінерали, що складають гірські породи земної кори, а також місячні породи і породи метеоритів, називаються основними породо- і рудотворними мінералами. Більша частина породотворних мінералів належить до класу силікатів, карбонатів, оксидів, хлоридів і сульфатів. За процентним відношенням в породі виділяють головні (основні) породотворні мінерали (понад 10%), другорядні (1-10%) і акцесорні (менше 1%). Найбільш розповсюдженими породотворними мінералами є кварц, польові шпати, слюди, амфіболіти, піроксени, олівін, глинисті мінерали тощо.

Класи мінералів поділяються на дрібніші таксономічні одиниці – групи. До цього класу відносяться мінерали, які є сполуками різних елементівіз киснем, або гідроксильною групою (ОН): кварц –SіО2, гематит – Fe2O3, магнетит – Fe3O4, корунд – Аl2O3, опал – SiО2·2Н20, лімоніт – FеОН·nН20, лід – nН2О та ін. Галоїди – солі галоїдних кислот. Мінерали цього класу – галіт – NаСІ, сильвін–KCl,флюорит–СаF2,карналіт–KMgCl3·6H2O виникають осадовим і гідротермальнимспособами в результаті випадання з пересичених солями водних розчинів.Більшість із них розчинні у воді і поширені виключно в осадовому шарі земної кори, складаючи не більше 0,1% її маси.

Флюорит представлений кубічними і октаедричні кристали, іноді великого розміру. За октаедру спостерігається досконала розщеплення. Не рідкісні двійники з взаємним проростанням кристалів. Часто спостерігаються щільні маси, землисті і конкреційні освіти. Колір мінливий: чистий флюорит безбарвний і прозорий, але мінерал буває жовтим, червоним, зеленим, синім, майже чорним. Колір риси проте завжди білий. Блиск флюориту скляний, легко дряпається лезом ножа; за вагою він швидше важкий.

КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛІВ. Класифікація мінералів починається з групи самородних мінералів (Б, Аі, Р ^. Далі за хімічним складом виділяють основні мінеральні групи (сульфіди, силікати, нітрати і оксиди). Сульфіди: халькозин - СШД ковеллин - СіБ, халькопірит - СіРеБ ,, борніт - Сі 5 Ре8 4 , станнін - Сі, Ее8п5 4 , галеніт - РЬ8, сфалерит - 7п8, антимоніт - 8Ь 2 8 3 , кіновар - Р ^ 8, пентландит - (№Ре) 9 8 8 , вісмутін - ЕН 2 8 3 , реальгар - Аяз, аурипігмент - А8 2 8. г молибденит - мо8 2 , пирротин - Бе, х 8, пірит - Ре8 2 (сингония кубічна), марказіт - Ре8 2 (сингония ромбическая), кобальтин - .

Мінерали цього класу представлені солями кислот. Найбільш розповсюджені складні хлориди, а також фторіди. Для галоїдів характерна іонний зв'язок, який визначає їх фізичні властивості: прозорість, скляний блиск, невелика удільна вага, низька твердість, легка розчинність у воді, низькі показники переломлення. Хлориди утворюються в основному у екзогенних умовах, фторіди ( флюорит ) – в основному ендогенного походження. Хід роботи. 1.Ознайомлення з технікою безпеки при роботі з кам'яним матеріалом.

Породоутворюючі мінерали з класів самородних елементів та сульфідів, окислів та гідроокисів. Жильні мінерали: кварц, кальцит. В рудних жилах: халькопірит, галеніт, сфалерит, золото. У контактах: магнетит, халькопірит. У осадових породах: кам'яне вугілля. Продукти хімічної зміни: лимоніт, гематит, сидерит. Галоїди - це солі галоїдоводневих кислот - HC, HF та ін. До нього відносять флориди, хлориди, а також броміди та йодиди. З галоїдів найбільше значення мають хлористі сполуки (хлориди) - солі соляної кислоти - НСI. Зміст галогенів в земній корі незначний. Флюорит (плавиковий шпат) СaF2. Назва походить віл латинського слова "флюоре" - текти, що характеризує легкоплавкість руд у суміші з цим мінералом.

Класификація мінералів № Назва, формула , фото Син гонія Габітус Колір Риска Блиск Твердість Густина Спайність Діагностичні ознаки Генезис Родовища Практичне застосування САМОРОДНІ МЕТАЛИ 1 Самор. Окиснення мінералів, до вмісту яких входить мідь. Німеччина, Іспанія, Югославія, Англія. Мідна руда. Основна руда на берилій. Смарагд і аквамарин – коштовне каміння першого класу. 86. Кордієрит (Mg,Fe)2.

Інколи на поверхні деяких мінералів (халькопірит, борніт) можна спостерігати характерну райдужну плівку — побіжалість. Вона утворюється внаслідок окиснення поверхні мінералів і може служити доброю діагностичною ознакою. До першої належать мінерали з металічним і напівметалічним (металоподібним) блиском. Металічний блиск нагадує блиск поверхні свіжого металу. Так блищать самородні метали, сульфіди, деякі оксиди (пірит, галеніт, золото, магнетит та ін.). Окремі мінерали класу галоїдів (галіт, сильвін) можуть добре або частково розчинятись у дистильованій воді. Завдання: 1. Навчитись розрізняти запропоновані викладачем зростки мінералів. Замалювати поширені мінеральні агрегати у робочих зошитах.

До найбільш важливих факторів утворення мінералів належать температура (Т) і тиск (Р). Також дуже важливими є окислювально-відновні умови середовища (Eh), які залежать від вмісту вільного кисню, хімічних потенціалів (що приблизно відповідає концентрації) вуглекислоти, сірки, фтору та деяких інших елементів, які впливають на кислотність-лужність (рН) середовища мінералоутворення. До фізико-хімічних середовищ утворення мінералів належать: магма, водний розчин, колоїдні розчини, тверді (кристалічні або аморфні) середовища, гетерогенні системи (наприклад, «газ-рідина»). Магма – це природний вогненно-рідкий силікатний розплав, який утворюється в астеносфері.

Вторинними називають мінерали, що утворились у звичайних умовах з продуктів руйнування первинних мінералів внаслідок вивітрювання, при осадженні і кристалізації солей з водних розчинів або як наслідок життєдіяльності організмів. До вторинних мінералів належить кухонна сіль, гіпс, сильвін, бурий залізняк, глинисті мінерали та багато інших. В осадових породах найбільш поширені глинисті мінерали, серед яких розрізняють каолінітову (каолініт, галуазит), монтморилонітову (монтмориноліт, нонтроніт та і».), вермікулітову (вермікуліт та ін.), хлоритову (хлорит та ін.) та гідрослюдисту (гідромусковіт, .

Мінерали шкали Мооса. Тальк Гіпс Кальцит Флюорит Апатит Ортоклаз Кварц Топаз Корунд Алмаз. Мінерали, що вивчаються на лабораторних заняттях, відносяться до восьми основних класів: 1. Самородні елементи – графіт (С), сірка (S). 2. Сульфіди (сполуки металів з сіркою) – пірит (FeS2), халькопірит (CuFeS2) . ознаки) зразків мінералів; - назви та класи, до яких належать зразки мінералів з колекцій; Обладнання: приладдя для визначення відносної твердості та деяких особливих властивостей мінералів (скло, фарфор, еталонні мінерали, магніти, 10%-ї розчин соляної кислоти). 13. 3. Назвіть мінерали з класу самородні елементи, сульфіди, галоїди, карбона-ти, сульфати, фосфати, оксиди та гідроксиди, силікати.

Магнетит - мінерал рудного походження, що належить хімічному класу оксидів. Якщо точніше це суміш оксидів заліза (Fe3o4). Нерідко його називають магнітним залізняком. Існує кілька версій походження назви цього мінералу. Зустрічається у їх складі в якості супутніх мінеральних зразків, переважно у поєднанні з сульфідними мінеральними породами (халькопірит, пірит, піротин тощо). Нечасто він може утворюватися у формі самостійних родовищ в поєднанні з апатитом і деякими іншими сульфідами. До числа найбільших родовищ магнетиту гідротермальної природи на території нашої країни можна відзначити Ангаро-Ілімський район Сибіру. В таких умовах магнетит формується тільки в окремих, конкретних випадках.

До другої групи належать процеси утворення мінералів, які проходять в самій верхній зоні земної кори, де панують низька температура і нормальний, або близький до нього тиск. Процес відбувається при участі води і нерідко живих організмів. До третьої групи відносяться процеси, які відбуваються в більш глибоких зонах, де підвищений тиск, іноді вельми значний (тисячі атмосфер), і висока температура, викликають появу мінералів, які є стійкими при цих умовах [3]. 1.2 Студенту.

До найпоширеніших породоутворюючих мінералів належать мінерали наступних класів: самородних елементів, сульфідів, галоїдних сполук, оксидів та гідроксидів, карбонатів, сульфатів, фосфатів і силікатів. Клас самородних елементів об’єднує близько 45 мінералів, складених з одного хімічного елементу. Це такі мінерали як самородне золото Au, срібло Ag, мідь Cu, платина Pl, графіт C, алмаз C, сірка S та інші. Вони складають не більше 0,1 вагового % земної кори, а найпоширенішими серед них є графіт та сірка. Мінерали цього класу діляться на дві групи: оксиди та гідроксиди кремнію (група кварцу) і оксиди та гідроксиди металів. Найпоширенішим серед мінералів даного класу є кварц SiO2.

Деякі мінерали цього класу розчиняються в роздрібненому стані (доломіт) або при підігріванні (магнезит). Для визначення мінералів застосовується 10% розчин соляної кислоти, крапля якого за допомогою скляної палички або крапельниці наноситься на поверхню зразка або на порошок. Таблиця 2.2 – Шкала твердості мінералів.

+Галоїди. + До галоїдів належать солі галогеноводневих кислот: HF, HC1, НВг, НІ. Найбільш поширеними в земній корі є хлориди натрію, калію, магнію, фториди кальцію і натрію-алюмінію. Останні сполуки трапляються рідко і є відносно рідкісними мінеральними тілами. + Відомо близько 100 мінералів цього класу, вони становлять ~ 0,5 % маси земної кори. + У чистому стані галоїдні сполуки майже не трапляються. У зв'язку з цим колір їх різний. У чистому стані галоїди часто безбарвні, білі, прозорі, а домішки забарвлюють їх у зелений, синьо-зеле-нйй, жовтий, червоний кольори. + Серед них переважають.