самовиховання власної професійної культури

Професійне самовиховання передбачає таку послідовність дій: вибір особистісно значущих цілей і завдань самовиховання; планування діяльності і створення програми самовиховання; вибір методів і прийомів самовиховання; зіставлення досягнутих результатів з очікуваними; корекція програми самовиховання з урахуванням результатів самоконтролю і самооцінки. Вибір особистісно значущих цілей і завдань. Це важливий крок професійного самовиховання, адже від вибору мети залежить ефективність роботи. Чим ширша і значущіша мета, тим вірогідніше вона може стати перспективою у житті людини.


Концепція самовиховання у педагогічній психології пов'язана, першою чергою, з розумінням процесу розвитку психіки вихованця. Самовиховання корифеїв науки, культури було поетапним, воно починалося з усвідомлення мотивів, за ним — вироблення програми саморозвитку, суворе слідування їй, жорсткий самоконтроль, тренування волі і характеру. Тільки так, вважала людина, можна зробити певні кроки до успіху в житті. Самовиховання — цілеспрямований процес, він є продовженням професійного виховання, коли майбутній учитель з об’єкта виховного впливу (“Я – студент, нехай мене вчать”) перетворюється на суб’єкт організації власної життєдіяльності (“Я – майбутній спеціаліст, готую себе до цього”).


Самовиховання починається з того часу, коли людина починає усві-домлювати себе як особистість, починає розуміти норми та вимоги суспі-льства, власні потреби і може правильно оцінювати свої вчинки. Самови-ховання бере свій початок у підлітковому віці, проте його ефективність значно зростає у юнацькому віці. Наукова робота на урок Педагогіка скачати.


Самовиховання - це систематична і свідома діяльність людини, спрямована на саморозвиток і формування своєї базової культури. Самовиховання покликане зміцнити і розвинути здатність до добровільного виконання зобов'язань, як особистих, так і заснованих на вимогах колективу, формувати моральні почуття, необхідні звички поведінки, вольові якості. Самовиховання - складова частина і результат виховання і всього процесу розвитку особистості. Робота над собою починається з усвідомлення і прийняття об'єктивної мети як суб'єктивного, бажаного мотиву своєї діяльності. Професійне самовихова.


Вплив професійного самовиховання і саморозвитку. На розвиток професійної культури. Майбутнього фахівця. доц., к.п.н. Шмелькова Ганна Миколаївна. Його власні зусилля повинні прямувати на свідоме, цілеспрямоване вдосконалення особистості відповідно до вимог і перспектив розвитку освіти в сучасному суспільстві. Актуальною стає проблема професійного самовиховання, саморозвитку розв'язання якої пов'язане з розвитком особистого потенціалу майбутнього фахівця. Важливою стає така організація навчально-виховної роботи зі студентами, яка викликає у них стрічні зусилля, бажання, потребу стати краще.


1 Професійне самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя. 2 Умови і чинники професійного самовиховання студентів. 3 Технологія професійного самовиховання: а) cамовиховання майбутнього вчителя як система; б) етапи самовиховання студента . Література: 1. Елканов С. Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. – М.: Просвещение, 1989.


Професійна культура та самовиховання педагога. Тема 9. 1. Формування професійної культури сучасних спеціалістів. 2. Професійне самовиховання педагога. Педагогічна культура викладача є феноменом вияву викладачем власного «Я» у професійно-педагогічній діяльності. Отже, складові педагогічної культури – науковий світогляд, наукова ерудиція, духовне багатство, педагогічна майстерність, педагогічні здібності, природно-педагогічні людські якості, педагогічна техніка (культура зовнішнього вигляду, культура мови, культура спілкування, педагогічна етика, педагогічний такт), прагнення до самовдосконалення.


Професійне самовиховання спрямоване на реалізацію педагогом себе як особистості. Прагнення до самовдосконалення, самоосвіта є важливими чинниками професійного зростання вчителя, що забезпечують розширення його творчих можливостей, пізнавальних інтересів та формування творчої індивідуальності. Педагог, що володіє свободою самовираження, уміє керувати власним розвитком, може спрямувати свої творчі сили на пошук нових шляхів навчання і виховання учнів. Учителю необхідно знати свої сильні і слабкі сторони, постійно формувати в собі внутрішній стрижень особистісного зростання, яке є неодмінною умовою досягнення професіоналізму (рис. 4.1).


Самовиховання — це особливий індивідуальний інтелектуально-вольовий вид діяльності, що стає можливим лише при умові активного усвідомлення учнем власного «Я». Самовиховання — це саморозвиток, саморегуляція, самоконтроль, самоуправління особистості, спрямовані на вироблення, удосконалення або зміну нею своїх характерологічних (кармічних) якостей з метою гармонізувати їх і привести у відповідність з соціально-етичними, етнокультурними, професійними, сімейними, загальнолюдськими та індивідуальними цінностями. Та з іншого боку, не даючи їм навантаження, не тренуючи власні м’язи, волю, інтелект.


1. Формування професійної культури сучасних спеціалістів. 2. Професійне самовиховання педагога. Педагогічний контакт як досягнення взаєморозуміння, спільних поглядів і взаємодії у вирішенні педагогічних завдань. Рольові позиції педагога у контакті. ^ 1. Формування професійної культури сучасних спеціалістів. У формуванні особистості педагога є два головних аспекти – професійний і культурний. Вищий навчальний заклад покликаний давати не тільки знання, а й формувати особистість, індивідуальність. Культурний педагог − це не взірець формально-етикетної шляхетності, а інтелігентна людина за своєю на.


Професійне самовдосконалення — свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня власної професійної компетенції та розвитку професійно значущих якостей відповідно до соціальних вимог, умов професійної діяльності та власної програми розвитку. Цей процес ґрунтується на психологічному механізмі постійного подолання внутрішніх суперечностей між наявним рівнем професіоналізму ("Я — реальне професійне") і уявним його станом (" Я — ідеальне професійне"). Професійне самовдосконалення майбутнього фахівця відбувається у двох взаємопов'язаних формах — самоосвіта і самовиховання.


Технологія професійного самовиховання, її етапи. Результати діяльності майбутнього педагога. Передусім самовиховання потребує від людини знання себе, вміння оцінювати власні позитивні й негативні риси. Самовиховання - це саморегуляція, самоуправління особистості з намірами змінити себе, свідоме закорінення зовнішніх регулюючих факторів, це свідома діяльність людини, спрямована на вироблення, удосконалення або зміну нею своїх якостей у відповідності з соціальними та індивідуальними цінностями, орієнтаціями, інтересами, що складаються під впливом умов життя і виховання.


Професійне самовиховання майбутнього вчителя виникає як одна з умов задоволення потреби утвердити себе в ролі вчителя, зайняти належне місце в суспільстві за допомогою своєї професії. Майбутня професійна діяльність виступає в свідомості студента не тільки як важливе соціальне явище, а як і суб’єктивна, особистісна цінність. Оволодіти цією цінністю, стати суб’єктом професійної педагогічної творчості – це стрижнева лінія активності майбутнього вчителя у всій його навчально-пізнавальній та суспільно-корисній діяльності, активності не тільки у засвоєнні предметного змісту своєї спеціальності й май.


Що таке самовиховання? Як состоавіть програму, щоб виховати себе в кращу сторону? Приклади в статті. Самовиховання - це процес роботи над собою, націлений на розвиток особистості і на зміну окремих рис характеру в кращу сторону. При цьому радикально змінитися за допомогою самовиховання складно, Але можливо скорегувати деякі негативні характеристики, підвищити працездатність і впевненість у собі. Проблема в тому що особистість людини багато в чому обумовлена генами, Що визначають особливості роботи головного мозку. У кожного з нас є незначні мутації в генах.


треби‖в професійному‖самовихованні; o питання‖ професійної‖ діяльності‖ розглядається‖ як‖ дже-. рело‖розвитку самого‖студента,‖придбання‖ним‖особис-тої‖культури; o створюються‖сприятливі‖умови‖для‖розвитку‖професій-ної‖ культури, які‖ передбачають‖ наявність‖ у‖ студентів‖ знань‖ про‖ специфіку,‖ особливості, значення‖ професії,‖ стимулюючих‖до‖самопізнання,‖самовиховання;‖про ме-тоди‖ самовиховання,‖ які‖ сприяють‖ здійсненню‖ особис-тих‖ планів‖ саморозвитку;‖ про‖ оцінку‖ результатів‖ самовиховання,‖що‖стимулює‖розвиток‖професійної‖са-мосвідомості; o здійснюється‖взаємозв'язок‖ профес.


Самовиховання ґрунтується на власних та суспільних цінностях. Коли Бог зліпив людину з глини, в Нього залишився шматок. Він запитав: «Що тобі ще зліпити?» . Пригадайте, розвитку яких рис характеру сприяють заняття фізичною культурою, спортом. Юнакам і дівчатам, які займаються спортом, притаманні такі риси, як відповідальність, дисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, а особливо самостійність. Люди із сильним характером у різних сферах діяльності досягають високих результатів, запланованих ще в юності.


У статті розкрито зміст поняття «професійний саморозвиток», «особистісний саморозвиток», вказано засоби та етапи саморозвитку. Виділено фактори саморозвитку студента: соціальнопсихологічний клімат у колективі; здійснення професійної діяльності; адекватність самооцінки; адекватність професійного ідеалу; володіння методами і прийомами саморозвитку. Автор дає рекомендації щодо складання програми професійно-особистісного становлення вчителя.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

сибирская мышка маша бабко торрент

шпаргалка ртп 2021 с ответами

трансформатор тп 202 1 схема