пагони німецьких і російських солдат і офіцерів в 1941-45 роки

Німе́цько-радя́нська війна́ — війна між Німеччиною та Радянським Союзом, що тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Складова східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. На боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. Радянський Союз підтримували держави-союзники, насамперед США та Велика Британія.


Хроніка подій 1941 року, найважливіші факти, дні народження і дні смерті відомих історичних постатей. Більше 300 тисяч югославських солдатів та офіцерів попало у полон; кількість загиблих з німецького боку склала 200 чоловік. 4 липня • Вранці на околиці Льова було розстріляно 45 польських вчених і викладачів львівських вузів, головно Університету Яна Казиміра (сьогодні національний університет ім. Івана Франка), а також членів їхніх родин старших 18 років, заарештованих у попередні дні німецькою поліцією. 11 вересня • Християн Георгійович Раковський, російський і український радянський політик, голова РНК УСРР (1919-23 рр.). 80 років тому у 68 років (нар. 13 серпня 1873 р.).


Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної армії в боях на території України 1941—1942 pp. 22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. Розгром у грудні 1941 р. під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани «Бліцкригу», створивши умови для контрнаступу радянських військ. У березні наступного року Генеральний штаб запропонував план операції на весну і початок літа 1942 р. Головна ідея цього документа — активна стратегічна оборона, накопичення резервів, а потім — рішучий наступ.


22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Її союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина. Так, армія Німеччини і її союзників, що виступила проти СРСР, налічувала 5,5 млн. солдат і офіцерів, у той час як радянські війська – 2,9 млн. Головною воєнно-політичною подією літньої кампанії була оборона Києва, яка тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 р. і відволікала значні сили ворога. Проте, німецьким арміям вдалося оточити велике угрупування захисників Києва: в полон потрапило понад 665 тис. солдат і офіцерів, було знищено командування Південно-Західного фронту.


Тема 8. Російська революція 1917 року. Встановлення радянської влади. Тема 9. Листопадова революція 1918 р. в німеччині. 2. Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р. Назва битви, дата. Перебіг подій, результати. Німецькі війська були відкинуті від Москви, утрати становили 500 тис. солдатів і 1,3 тис. танків. Стратегія «бліцкригу» потерпіла повну поразку. Перемога під Москвою зміцнила Антигітлерівську коаліцію, додала віри населенню СРСР у майбутню перемогу. 3. З перших годин нападу фашистської Німеччини на СРСР стало зрозумілим, що розрахунки А. Гітлера на міжнародну ізоляцію СРСР зазнали краху.


§2. Воєнні дії в 1941-1942 pp. 4. Розвиток подій на радянсько-німецькому фронті. Смоленська битва. До кінця літа 1941 р. в полон, за даними начальника генерального штабу вермахту Ф. Гальдера, потрапили майже 4 млн солдатів і офіцерів Червоної армії. Навіть штаб Південно-Західного фронту був знищений ворогом. Погляд очевидця подій. офіцери, дивлячись у біноклі, бачили Кремль і готували святкові однострої на парад на Красній площі. Однак 5-6 грудня 1941 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено міста Калінін, Калугу, Клин. Вони не втрачали витримки навіть у найскладніших обставинах 1941 року. Попередня Зміст Наступна.


Один з полонених німецьких офіцерів довго заглядав у особи російських солдатів і, врешті-решт, зітхнувши, видав: Тепер я бачу той російський дух, про який нам багато разів говорили raquo ;. Чимало було подвигів скоєно нашими солдатами під час Великої Вітчизняної війни. Молоді хлопці жертвували собою заради цієї довгоочікуваної Перемоги. У боях Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. Справив більше 60-и бойових вильотів. Влітку і восени 1941 року, бився під Москвою lt; # justify gt ;. Іван Микитович Кожедуб. (1920- 1991), маршал авіації (1985), Герой Радянського Союзу (1944 - двічі; 1945).


5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону на стику 5 і 6-ї радянських армій і вийшли до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. 22 червня 1941 р. у звернені до нації англійській прем’єр заявив, що Великобританія надасть "Росії і російському народу всю допомогу, яку тільки зможе". Про свою підтримку СРСР заявив і президент США. Німецькі солдати біля палаючого будинку фермера у Франції. 1940 р. Учасники французького Опору з американським армійським офіцером. 1942 р. В.Черчилль і Ф.Рузвельт у Касабланці зі своїми радниками: генералом Маршаллом (сидить крайній праворуч) і лордом Маунтбеттеном (позаду Рузвельта).


22 червня 1941 року о 3 годині 30 хвилин 190 німецьких та союзних дивізій без оголошення війни вдерлися на територію Радянського Союзу. Близько 5,5 млн. солдат і офіцерів почали боротьбу проти СРСР. На їх озброєнні було 3.580 танків, 47.000 гармат і мінометів, 2.740 літаків (без урахування авіації союзних країн, що налічувала майже тисячу одиниць техніки). У лавах радянської армії перебувало на початку війни близько 5,4 млн. чол.


Як і німецьке кладовище на Солдатській, його зруйнували у 1944 році: хрести демонтували, могили зрівняли з землею (ексгумація тіл не проводилась). Газета “Нова доба”, №2 від 24 серпня 1941 р. Як відомо, у грудні 1941 року під Москвою німецька армія зазнала перших поразок від радянських військ. У тогочасних газетах та пропагандистських виданнях знову заговорили про російського “генерала Зиму”, який допоміг перемогти ворога. Він привіз із собою німецького офіцера Станіслава, який був прикомандирований до рейхскомісаріату гауляйтера Коха в Рівному. Станіслав передав Сабурову інформацію про розміщення ворожих гарнізонів на території Житомирської області.


Опріч цього наприкінці 1941 року у складі німецького війська створені й інші козацькі частини: "444-я казачья сотня в составе 444-й охранной дивизии, 1-я казачья сотня в составе 1-го армейского корпуса 18-й армии, 2-я казачья сотня в составе 2-го армейского корпуса 16-й армии, 38-я казачья сотня в составе 38-го армейского корпуса 18-й армии, 50-я казачья сотня в составе 50-го армейского корпуса 18-й армии". А у травні 1942 року по одній козацькій сотні створено в усіх армійських корпусах 17-ої польової армії Вермахту та ще дві козацькі сотні – при штабі цієї армії. Сучасна російська влада та її холуї в Україні нещадно таврують німецьких колаборантів у всьому світі, але ніколи не згадують російських козаків-колаборантів.


22 червня 1941 року фашистська Німеччина без оголошення війни напала на СРСР. Тривалому артилерійському обстрілові було піддано прикордонні застави, військові штаби, вузли зв'язку й місця дислокації частин Червоної Армії. У полон потрапили 665 тис. солдатів і офіцерів. Вирвалася лише 21 тис. з генералом І. Баграмяном. За нез'ясованих обставин загинув командувач фронту М. Кирпонос, тіло якого, про що свідчить секретна доповідна записка М. Хрущова Сталіну від 7 жовтня 1941 року, було знайдено біля с. Авдіївка. Наприкінці червня 1942 року німецькі армії розгорнули наступ на сталінградському і кавказькому напрямках та завдали тяжких ударів військам Південно-Західного і Південного фронтів.


Солдати та офіцери виходили з оточення невеликими групами, чимало бійців були змушені здаватися в полон. Вище радянське керівництво помилково вважало, що у разі війни головний удар німецьких військ буде спрямований не на Москву, а на Україну. Тому в УРСР були зосереджені значні військові сили. Крім того, німецькі війська набули значного військового досвіду в Західній Європі. У німецької армії та її союзників була чисельна перевага в кількості солдат. На багатьох ділянках фронту радянські підрозділи чинили героїчний опір, але це вже не могло змінити ситуацію. За три перші тижні війни загальні втрати радянських військ становили до 850 тис. солдатів. Німецькі війська втратили лише 110 тисяч.


У передвоєнні роки було здійснено важливі заходи по організації оборонної пром-сті, розгортанню і тех. переозброєнню Рад. Збройних Сил. Чисельність їх на червень 1941 становила 5373 тис. чол. За роки війни звання Героя Соціалістичної Праці удостоєно 199 трудівників тилу, орденами і медалями нагороджено понад 204 тисяч трудящих - робітників, колгоспників, представників інтелігенції. Натхненником і організатором боротьби рад. народу проти фашист. Німеччини була Комуністична партія. В роки війни незмірно зріс авторитет партії, ще тісніше згуртувались її ряди, міцнішою стала єдність партії і народу. Бл. 75% усіх Героїв Рад.


22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважливішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Вже на перших порах окупації, тільки до вересня 1941 р. зі Східного фронту від солдатів і офіцерів у різні міста Німеччини надійшло 11 млн. 600 тис. продовольчих посилок. Зрозуміло, що заповнювалися ці посилки продуктами, награбованими в українських селян. Окупанти зруйнували майже асі підприємства вугільної, гірничорудної, металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості.


На Украине были сосредоточены основные силы РККА и здесь немецкая танковая группа Клейста с первых же дней встретила ожесточенное сопротивление. Командующий фронтом генерал Кирпонос подтянул свежие танковые части, которые контратаковали вермахт и сдерживали его продвижение. До 3 июля продолжались упорные бои. Советские войска отходили очень медленно, часто только после ожесточенных контратак вырва.


На початок 1941 року рівень добробуту переважної більшості городян знижувався, жорстокі репресії проти «ворогів народу» а потім проти «порушників трудової дисципліни» викликали невдоволення серед основної маси робітників і населення середнього віку. Радянський режим викликав в них страх за своє життя, нелояльність або приховану ворожість. У місті залишилася німецька і угорська адміністрації, поліція, фронтовики, що видужували в шпиталях, та угорські, італійські солдати, які охороняли комунікацій в зоні їхньої відповідальності за містом. 1. Всі мешканці окупованих східних областей віком від 18 до 45 років відповідно їх працездатності підлягають загальної трудової повинності.


За підрахунками сучасних російських учених, до 6 липня 1941 р. втрати війська Південно-Західного фронту становили: 140 тис. дезертирів, 66 тис. поранених і 25 тис. убитих*. По всьому німецько-радянському фронту за цей час вермахт розгромив 100 радянських дивізій. Лише до 27 липня 1941 р. румунським і німецьким військам вдалося витіснити з’єднання Червоної Армії за Дністер і відновити лінію румунського кордону станом на 1 червня 1940 р. Протягом першого місяця боїв втрати румунської армії становили 23 тис. убитих солдатів і офіцерів, однак у Південного фронту Червоної Армії вони були набагато більшими. Під час Київської операції загинуло понад 800 тис. солдатів і офіцерів Червоної Армії.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

сибирская мышка маша бабко торрент

шпаргалка ртп 2021 с ответами

трансформатор тп 202 1 схема