догляд за хворими з гнійною патологією.

Догляд за хворими з гнійною патологією. ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9. I. Актуальність теми. Всі перев’язки гнійних ран, рівно як і пункції гнояків, промивання порожнини емпієми тощо, а також перев’язки хворих із норицями кишечнику виконуються в гнійній перев’язочній В гнійних перев’язочних важливо не допустити розповсюдження мікроорганізмів за межі рани хворого. В зв’язку із цим в першу чергу перев’язують хворих із гнійними ранами, що загоюються, потім із значними гнійними виділеннями, а в останню чергу – септичних хворих із кишковими норицями тощо. Особливих заходів потребують хворі з анаеробною інфекцією. V. Орієнтовна основа дії.

Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією. Десмургія, перев’язочний матеріал. Типові бинтові пов’язки. Пов’язки на голову, шию, грудну клітку. Догляд за хворими оперованими на голові, шиї, грудній клітці. Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов’язки на живіт, промежину, кінцівки. Тема 2 : методичні вказівки для самостійної роботи студентів. Библиографическое описание: Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією. Десмургія, перев’язочний матеріал. Типові бинтові пов’язки. Пов’язки на голову, шию, грудну клітку. Догляд за хворими оперованими на голові, шиї, грудній клітці.

Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу. В перев’язувальні кімнати (для хворих без гнійних ускладнень чи запальних захворювань – «чиста» перев’язувальна, та для хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями – «гнійна» перев’язувальна), згідно графіку роботи, призначується медична сестра та молодша медична сестра з операційно-перев’язувального блоку на робочій день. Як правило, під наглядом лікуючого лікаря-хірурга палати виконуються спочатку перев’язки хворих без гнійних ускладнень чи запальних захворювань.

Догляд за хворими з місцевою гнійною інфекцією. Хворі з фурункулами (за винятком обличчя), гідраденітами, панариціями лікуються, як правило, амбулаторно, хворі з фурункульозом, карбункулами, абсцесами і флегмонами - в стаціонарах. Лікування цих хворих повинно будуватись з урахуванням фазності ранового процесу. Перев'язувальний матеріал повинен бути стерильним. Перев'язки необхідно проводити в окремій гнійній перев'язувальній. Слід зазначити, що основною категорією хворих з цією патологією є діти, що зумовлює специфіку догляду за ними. Багато процедур можуть викликати заперечення, примхи, вередування, відмову від приймання медикаментів.

Догляд за хворими з гнійною патологією. ІІІ Медичний. Запоріжжя 2013. 2. 1. Актуальність теми. Великий російський хірург Н.І. Пирогов емпіричним шляхом прийшов до висновку, що джерелом зараження ран є гній, що потрапляє в них контактним шляхом і при лікуванні ран застосовував настойку йода, спирт, хлорне вапно і карболову кислоту. Пріоритет у відкритті антисептики належить англійському хірургу Джорджу Лістеру, який, базуючись на наукових досягненнях мікробіології і перш за все роботах Луї Пастера, запропонував науково обґрунтовану систему заходів для попередження інфекційних ускладнень.

1. Загальний догляд за хворими в післяопераційному періоді. 2. Початкові ознаки розвитку в післяопераційному періоді ускладнень з боку життєво. важливих систем. 3. Догляд за хворими після наркозу. 4. Особливості догляду за хворими після операцій на органах черевної порожнини. 5. Особливості догляду за хворими після операцій на промежині. до практичного заняття на тему: Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією”. Актуальність теми: Для запобігання шпитальній інфекції необхідно дотримуватись правил асептики та антисептики, проводити ретельну дезинфекцію приміщень, санацію носіїв, прагнути до раннього закриття гнійних вогнищ, раціонального та адекватного лікування гнійно-запальних процесів.

Висока актуальність проблеми догляду за хворими з гострою гнійною хірургічною інфекцією обумовлена тим, що кількість пацієнтів з даною патологією має тенденцію до збільшення, досягаючи 35 - 40% від усього контингенту поліклінік і хірургічних стаціонар. Асептика і антисептика є епохальними досягненнями, без яких неможливе існування і розвиток сучасної хірургії. Один із принципів асептики передбачає обов’язковий поділ усіх хворих на два потоки – «чисті» і «гнійні». Це необхідно для попередження розвит. 5.2. Клінічна гігієна медичного персоналу у відділенні гнйної хірургічної інфекції.

Догляд за хворими з гнійною патологією (метод. рек.). Вчення про кров. Проби при переливання крові. Гнійні захворювання кісток (метод. рек.). Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов’язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка (метод. рек.). Хірургічні шви (відео 1).

Хворі з гнійними хірургічними захворюваннями повинні бути ізольовані в самостійні відділення гнійної хірургії або окремі палати, де є перев'язочна, операційна, маніпуляційна та інші службові приміщення для цієї категорії хворих. Для гнійного хірургічного відділення виділяються світлі, добре вентильовані приміщення. Палати повинні бути обладнані ультрафіолетовими бактерицидними опромінювачами закритого типу. Площа палат визначається з розрахунку не менше 7,5 кв. м на одне ліжко. Палати повинні бути великими і світлими на 2-4 особи, з раковиною й туалетом, меблі - зручними ї легко піддавати.

Перев язки у хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями завжди проводяться з участю або під наглядом лікуючого лікаря. Перев язки у хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними. Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу. 5945. 1) Що таке хірургічна інфекція та які умови необхідні для виникнення гнійної інфекції? 2) Які існують шляхи розповсюдження інфекції в зовнішньому середовищі і в організмі людини та що включає в себе поняття внутрішньолікарняна інфекція? 3) Які фактори сприяють виникненню інфекцій області хірургічного втручання?

Саме в цей час хворий потребує максимальної уваги та догляду. Саме в цей час проявляються у вигляді ускладнень всі дефекти передопераційної підготовки та самої операції. Основна мета післяопераційного періоду - сприяти процесам регенерації та адаптації, що відбувається в організмі хворого, а також попереджати, своєчасно виявляти і боротися з ускладненнями, що виникли. Післяопераційний період починається з закінчення хірургічного втручання і завершується повним одужанням хворого або набуттям ним стійкої втрати працездатності. Часто ускладнення обумовлені наявністю у хворого супутньої патології. На схемі представлені найбільш часті з ускладнень раннього післяопераційного періоду.

Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Для хворих із гнійними ранами виділяється окрема палатна секція або окремі палати в окремому крилі відділення, по можливості якнайдалі від операційного блоку. Для цих палат окремо виділяється гнійна перев'язочна і усі хворі обслуговуються окремим персоналом. У гнійних перев'язочних роблять лікування гнійних ран, пункції і розкриття абсцесів та інші маніпуляції з хворими із гнійною інфекцією. Гнійні перев'язочні називати брудними неприпустимо, тому що при лікуванні септичних хворих необхідно дотримувати строгої асептики, щоб не було додаткового зараження гнійної рани мікробами другого хворого.

Основи загального та спеціального догляду за хворими з маніпуляційною. технікою. Дніпропетровськ 2014. УДК 616-083 (075.8) ББК 53.5я Г79. Рецензенти: кандидат мед. наук Ярошевська Т.В. доктор мед. наук Татаровський О.П. Посібник до вивчення курсу «Основи загального та спеціального догляду за хворими з маніпуляційної технікою» / П.М. Полушкін, Д.В.Гальченко – Д.: ДНУ, Ч. 1,2, 2014. – 378 с. 1.20. Загальний догляд за хворими з патологією серцево-судинної системи.100. 1.21. Загальний догляд за хворими з патологією органів травлення . 109. 1.22. Загальний догляд за хворими з патологією системи сечовиведення . 116. 1.23. Загальний догляд за хворими з інфекційними хворобами . 121.

Догляд за хворими (гіпургія) як комплекс заходів, що спрямовані на полегшення стану хворого і забезпечення успіху лікування. Антисептика як комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані. Догляд за важкохворими. Основні заходи асептики. Основними джерелами неспецифічної хірургічної інфекції є хворі з післяопераційними гнійними ускладненнями, а також бацилоносії. Залежності від локалізації осередку запалення збудники виділяються з організму через різні органи і тканини (дихальні шляхи, органи травлення, сечовивідні шляхи та ін.). Збудники внутрішньо лікарняних інфекцій поширюються повітряно-крапельним і контактним шляхами.

Догляд за хворими з кашлем. Хворому слід надати зручного положення (сидячи або напівсидячи), при якому зменшується кашель; дати тепле питво, бажано молоко з натрієм гідрокарбонатом. Таким хворим показані гірчичники, банки на грудну клітку. Хворих тепло вкривають, щоб запобігти переохолодженню організму. Забезпечують доступ свіжого повітря. При наявності у хворого мокротиння треба визначити його характер і добову кількість, результати щоденно записувати у відповідну медичну документацію. Якщо кашель супроводжується виділенням значної кількості мокротиння, його не слід намагатися придушити, щоб .

Догляд за хворими з переломами. Найбільше потребують догляду хворі зі скелетним витягнення, хворі з переломами тазу і хребта. Вони постійно знаходяться в постелі, мають підвищену схильність до утворення пролежнів. Догляд за хворими після операцій на грудній клітці. Гнійні операції (з приводу панарицію, флегмони, карбункула та ін.) здійснюють в перев'язочній. У великих поліклініках можна виділити операційний блок з передопераційно-стерилізаційною, яка розташована між двома операційними: гнійна і чиста. В поліклініках, що мають більше двох хірургічних кабінетів, передбачають їх спеціалізацію: чистий, гнійний і травматологічний кабінети з перев'язочними.

При багатьох захворюваннях людина лікується вдома при регулярному спостереженні лікаря. За такими пацієнтами потрібен спеціальний догляд. Зміст 1 Хвороби нервової системи та психічні розлади 2 Патологія органів почуттів 3 Хвороби внутрішніх органів 4 Травми 5 Інфекційна патологія 6 Хвороби шкіри Хвороби нервової системи та психічні розлади Іноді транспортування хворого з інсультом в лікарню небезпечна для .