період класичного країнознавства

Країнозна́вство — синтетична наукова дисципліна, що синтезує та узагальнює різнорідні дані про політичну, економічну, соціальну, культурологічну сфери життєдіяльності суспільства, світу в цілому, окремих регіонів, держав та країн. Країнознавство вивчає: географічне розташування міжнародних туристичних центрів. соціально-економічні ресурси. природні ресурси. антропогенні ресурси.

Період формування основ класичного країнознавства (XVII – перша половина XIX століття). На період XVII–XVIII століть як часу оформлення емпіричного природознавства в Європі, коли спостерігається швидке зростання і диференціація науки нового періоду, дослідники відносять появу наукових дисциплін. У той час наукова дисципліна виявляє високу ефективність як одиниця організації науки. Зазначена диференціація спостерігається і в географії. У XVII.

Принципи країнознавства. Країнознавство — це: 1) наука і навчальна дисципліна, яка за-ймається комплексним вивченням країн, систематизує та узагальнює . Виділяються три напрями країнознавства: фізико-географічний, економіко-географічний і со-ціально-політичний. Країнознавство поділяється на фізико-геогра-фічне, економіко-географічне, політико-географічне, історико-гео-графічне, воєнно-географічне, медико-географічне та ін.

Цей час по праву називається «золотим періодом» краєзнавства, яке завдяки зусиллям ентузіастів та за сприяння республіканської влади було підняте до рівня державної справи. В цей час закладено підвали подальшого розвитку краєзнавства. У 1923 р. у Харкові було утворено Харківську слобожанську комісію під керівництвом Д. Зеленіна та О. Федоровського.

Третій період розвитку національного краєзнавства розпочався важливою науковою подією — проведенням етнографічно-статистичної експедиції Географічного товариства до Південно-Західного краю, тобто на всю Правобережну Україну. Керував експедицією видатний український етнограф і фольклорист, правник за освітою, автор тексту українського національного гімну "Ще не вмерла України", географ-краєзнавець Павло Чубинський.

Період класичної Греції. Поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея”. Виникнення первинного країнознавства в Іонії у зв’язку з потребами мореплавства і торгівлі. 20. Історичний метод у країнознавстві – це: а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому; б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів

Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності. На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється особливостями.

Країнознавство - географічна дисципліна, що займається комплексним вивченням країн, систематизує і узагальнює різнорідні дані про їх природу, населення, господарство, культури та соціальної організації. 1. Розділи сучасного країнознавства. Сучасне країнознавство має наступні розділи: загальна країнознавство, військове країнознавство і туристське країнознавство.

А.Ю. Парфіненко. ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО. Навчальний посібник. Рекомендовано Міністерством науки і освіти України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів. Туристичне країнознавство формує у свідомості студента локальні і глобальні структури сучасної картини світу у багатьох її вимірах. Дисципліна знайомить з туристичними ресурсами країн світу, дозволяє зрозуміти. 7.

+ Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності. + На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється.

Період класичного розвитку Стародавньої Греції (V - IV ст. до н.е.) став часом найбільшого розвитку її культури. Сформований поліс з його демократичними тенденціями був ідейною основою потужної культурної підойми. Особливо прискорилися ці процеси за часів Перикла (близько 490 - 429 рр. до н.е.) - далекоглядного політика, хороброго воїна, блискучого оратора, який домігся військово-політичної величі Афін.

Сутність і теоретичні засади країнознавства як науки, її предмет і об'єкт, методи дослідження. Характеристика та комплексному аналіз країн світу, відомості про їх природу та кліматичні умови, структуру населення, господарство, соціальну організацію. » Размещено на www.allbest.ru/. Размещено на www.allbest.ru/. Країнознавство. Масляк П.О. Підручник.

Класичний період став часом найвищого піднесення і розквіту давньогрецької культури. В цю добу повністю розкриває всі свої можливості античний поліс. Він стає однією з найвищих цінностей для еллінів. Найвищого розквіту досягає також демократія. Класичний період став часом найвищого піднесення і розквіту давньогрецької культури. В цю добу повністю розкриває всі свої можливості античний поліс. Він стає однією з найвищих цінностей для еллінів.

Період класичної Греції. Поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея”. Виникнення первинного країнознавства в Іонії у зв’язку з потребами мореплавства і торгівлі. Основні праці країнознавчо-го характеру. Значення творів Геродота з Галікарнаса. Період еллінізму. Активна взаємодія грецької культури з куль-турами Близького та Середнього Сходу у зв’язку із завоюваннями А. Македонського. Основні країнознавчі праці елліністичного періо-ду.

Posts about Історичне країнознавство як складова частина комплексного країнознавства written by kafregional. Третій містом з обласних центрів України цього періоду у 1902 р. став Київ. Пам’ятник Шевченкові тут був теж установлений у вигляді погруддя. У цьому році відзначали півстолітню річницю з дня смерті уродженця Полтавщини Миколи Гоголя.

Синтез країнознавства з геоглобалістикою (С.Б. Лавров, Г.В. Сдасюк). Регіоналізація глобальних проектів і моделей, дослідження дії глобальних процесів на країну. Міждисциплінарні дослідження, порівняльні міждержавні дослідження. 4. Середовище суспільного розвитку як предмет країнознавства (В.О. Анучін). Подолання дуалізму країнознавства (поділу на фізико- та суспільно-географічне). Дослідження результатів взаємодії природи і суспільства. 5.

У статті йдеться ппро предмет, структуру і завдання курсу “Українознавство” висвітлено періодизацію історії розвитку українознавства та концентри знаню. Визначено,що предметом дослідження українознавства як самостійної науки є феномени або ж поняття “Україна” та “українство”.Стислий виклад матеріалу дає можливість швидко визначити мету і завдання українознавства як інтегрованого курсу. Стаття на урок Різне скачати.